Усі особи, які працюють у Хорватії, зокрема працівники з інших країн, мають однакові права щодо працевлаштування. Все частіше іноземні працівники, насамперед громадяни третіх країн, звертаються до нас зі скаргами на порушення їхніх трудових прав.

Вони часто повідомляють, що працювали без дозволу на роботу й підписаного трудового договору, що роботодавець не виплачував їм узгоджену заробітну плату, а іноді й навіть мінімальну заробітну плату або підвищену заробітну плату за понаднормовий час, що вони були позбавлені права на перерву, тижневу або щорічну відпустку, а також про те, що їхній роботодавець не виплатив їм компенсацію за невикористану щорічну відпустку після розірвання трудових відносин. Вони також скаржилися на те, що їхній роботодавець не надав їм довідку про узгоджену заробітну плату, а деякі стверджували, що вони отримали одну або декілька травм на робочому місці, про які роботодавець не повідомив Хорватський фонд медичного страхування. Деякі особи також зверталися до нас щодо насильства на робочому місці.

Скарги також свідчать про те, що іноземні працівники часто не мають інформації про те, до кого можна звернутися за захистом своїх прав. Саме тому ми надаємо огляд найбільш поширених проблем та загальну правову інформацію, яку ми часто надаємо іноземним працівникам, зокрема контактну інформацію відповідних установ. Ця інформація стосується всіх осіб, які працюють у Хорватії, незалежно від громадянства, але в цьому тексті основну увагу ми приділяємо іноземним працівникам, громадянам третіх країн, з кількох причин: збільшення кількості іноземних працівників у Хорватії, збільшення кількості скарг, які ми отримуємо від іноземних працівників, відсутність у них інформації про робочі права та публічного доступу до такої цільової інформації.

 

Проблема:

  • незадекларована праця (працевлаштування без дозволу на роботу, трудового договору або без реєстрації в органах пенсійного та медичного страхування);
  • праця без права на перерву, щоденний або щотижневий відпочинок;
  • нелегальний і неоплачуваний понаднормовий час;
  • невиплата заробітної плати;
  • невиплата компенсації за невикористану щорічну відпустку після розірвання трудових відносин;
  • невиплата компенсації за невикористану щорічну відпустку після розірвання трудових відносин.

 

Що робити? Про ці проблеми слід повідомити Державну інспекцію Республіки Хорватія.

Як подати скаргу? Скористайтеся формою насайті Державної інспекції. Форма доступна тут.

Додаткову інформацію про те, як подати скаргу, можна отримати у чергового інспектора праці в Загребі, Спліті, Рієці, Осієку та Вараждіні. Контактні дані та інформацію про години роботи можна знайти тут.

Що потрібно вказати у скарзі:

  • своє ім’я та прізвище;
  • адресу, за якою ви проживаєте;
  • громадянство (якщо ви іноземний працівник);
  • реквізити роботодавця (назву та адресу зареєстрованого офісу компанії або ім’я та прізвище фізичної особи-підприємця чи власника підприємства);
  • всі факти та обставини трудових відносин з роботодавцем, які стосуються справи;
  • якщо можливо, додайте трудовий договір (якщо у вас він є).

Чи зберігатиме Державна інспекція конфіденційність інформації про осіб, які подають скарги? Відповідно до Закону про Державну інспекцію, інспектори зобов’язані зберігати конфіденційність інформації про заявників (осіб, які подають скарги), «крім випадків, коли це неможливо за характером справи або застосовується спеціальний закон, який потребує розголошення інформації». Скаргу також можна подати анонімно.

Чи буде вам повідомлено про те, яких заходів було вжито Державною інспекцію щодо вашої скарги? Якщо ви хочете отримати інформацію про результати розгляду скарги та дізнатися, яких заходів вжила Державна інспекція щодо роботодавця, вам потрібно повідомити інспектору праці своє ім’я та прізвище, адресу проживання в Хорватії або за кордоном (якщо іноземний працівник виїхав із Хорватії).

Подавати скаргу на роботодавця повинен саме працівник, або це може зробити хтось інший? Ні, скаргу може також подати особа, яка не працює у даного роботодавця, якщо вона вважає, що з працівниками поводяться незаконно.

 

Проблема: ви вважаєте, що роботодавець зняв вас з обліку (пенсійного та медичного страхування) без вашого відома.

Що робити? Щоб перевірити, чи ваш роботодавець зняв вас з обліку, не повідомивши вас або не надавши копію відповідної форми, ви можете звернутися донайближчого відділення Хорватського фонду пенсійного страхування (HZMO).

Як звернутися до відділення?

  • заповнити онлайн-форму, яку можна знайти тут;
  • зателефонувати або звернутися особисто – номер телефону й адресу можна знайти тут, скористатися пошуком за містом (години роботи у потрібному вам місті також будуть вказані).

Що робити, якщо ваш роботодавець справді зняв вас з обліку без вашого відома? Ви можете повідомити про це Державну інспекцію (таким самим способом, який наведений вище).

 

Проблема: невиплата заробітної плати

Що робити? Ви можете подати запит на виплату заробітної плати, яку ви не отримали, до Фінансового агентства (FINA), якщо у вас є розрахунок належної чи заборгованої заробітної плати. Ваш роботодавець зобов’язаний надати вам цей розрахунок.

Потім ви можете надіслати цей розрахунок до FINA для вирішення питання без судового розгляду. Це можливо тому, що згідно зі ст. 93, п. 5 Закону про працю розрахунок належної або заборгованої заробітної плати є виконавчим документом.

Крім того, ви також можете повідомити про дії свого роботодавця Державну інспекцію (таким самим способом, який наведений вище).

Що робити, якщо роботодавець не надає розрахунок заробітної плати або не виплачує її навіть після перевірки? У такому разі ви можете звернутися до суду, для чого вам, найімовірніше, знадобиться правова допомога адвоката або профспілки (якщо ви є її членом). Інформацію про те, хто має право на безоплатну правову допомогу та як її отримати,можна знайти тут.

Протягом якого часу можна подати запит на виплату заборгованої заробітної плати? Це можна зробити протягом п’яти років із дати, коли роботодавець був зобов’язаний виплатити вам заробітну плату.

Детальнішу інформацію про невиплату заробітної плати також можна знайти в нашому попередньому дописі тут.

 

Проблема: виплата заробітної плати або її частини «на руки», а не на банківський рахунок працівника

Що робити? Такий спосіб виплати заробітної плати є незаконним, і ви можете повідомити про це податкову адміністрацію Міністерства фінансів.

Як подати скаргу? Подати скаргу можна одним із таких способів:

  • поштою на одну з адрес на цій сторінці,в залежності від міста вашого перебування або найближчого відділення ;
  • заповнивши форму тут;
  • за безкоштовним номером 0800-1001 (з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 15:00).

Чи повідомить податкова адміністрація про заходи, яких було вжито за запитом? Ні, податкові інспектори не зобов’язані інформувати вас, оскільки вони зобов’язані зберігати податкову таємницю щодо податкових перевірок (відповідно до ст. 8 Загального закону про оподаткування).

 

Проблема: нещасний випадок на виробництві, про який роботодавець не повідомив Хорватський інститут медичного страхування (HZZO).

Що робити? Якщо працівник отримав травму на виробництві, роботодавець має юридичне зобов’язання повідомити про це компетентний орган, тобто Хорватський інститут медичного страхування (HZZO), протягом 8 днів із дати нещасного випадку.

Працівник, зокрема іноземний працівник, може повідомити про це і сам, але не пізніше трьох років після закінчення строку, в який роботодавець мав це зробити. Якщо ви вважаєте за потрібне, перш ніж самостійно повідомляти про нещасний випадок на виробництві, ви можете отримати додаткову інформацію у найближчому офісі HZZO або тут.

 

Проблема: мобінг

Як розпізнати мобінг? Хоча законодавчого визначення мобінгу на робочому місці не існує, його зазвичай розуміють як будь-яку форму насильства на робочому місці, що характеризується психологічним чи моральним тиском.

До нього можуть відноситися різні форми уникнення, ізоляції унеможливлення підтримки соціальних контактів на роботі, псування репутації або негативні коментарі щодо особистих характеристик жертви.

Прикладами є постійна критика та скарги щодо роботи, образи чи ігнорування, надмірний контроль, перекладання відповідальності, покарання, низька оцінка продуктивності, неможливість просування, відмова або надання невідповідних та / або недозволених робочих завдань, невиправдані переведення , а також інші дії, які призводять до погіршення здоров’я працівників або порушують їхні права.

До кого звертатися? Першим кроком є звернення до роботодавця, точніше до особи, яка уповноважена приймати та розглядати скарги щодо захисту гідності працівників. Якщо після цього роботодавець не надає вам належного захисту, тобто не вживає заходів для запобігання мобінгу, або якщо вони є неналежними, ви можете звернутися до суду для захисту своєї гідності. Для цього вам, найімовірніше, знадобиться правова допомога адвоката або профспілки (якщо ви є її членом). Інформацію про безоплатну правову допомогу можна знайти тут. У цьому судовому процесі ви також можете вимагати відшкодування моральної шкоди за порушення прав особистості внаслідок мобінгу на робочому місці.

Крім того, незалежно від того, тривають чи припинились трудові відносини, можна подати заяву про кримінальне правопорушення до найближчого відділу поліції проти особи, яка поводилася або поводиться таким чином по відношенню до вас. Образи, приниження та жорстоке поводження, що завдають шкоди здоров’ю чи порушують робочі або пов’язані з роботою права, можуть вважатися кримінальним злочином «насильство на робочому місці» відповідно до ст. 133 Кримінального кодексу Республіки Хорватія. Залежно від обставин кожного окремого випадку буде встановлено наявність складу цього кримінального правопорушення.

Нарешті, ви також можете звернутися до Асоціації підтримки та навчання жертв мобінгу в Загребі, яка знаходиться за адресою Domobranska 4 (електронна пошта: udruga.mobing@zg.t-com.hr; телефон: 01/3907-301). В Асоціації можна отримати додаткову інформації про можливості, доступні жертвам мобінгу на робочому місці, як з юридичної точки зору, так і з точки зору потенційної психологічної підтримки.

 

Проблема: дискримінація

Як розпізнати дискримінацію? Дискримінація виникає, якщо ваш роботодавець, колеги на роботі чи хтось інший поза роботою ставить вас у невигідне становище порівняно з іншими працівниками через ваші: расове чи етнічне походження, колір шкіри, релігію, мову, національне чи соціальне походження, членство в профспілці, майновий стан, освіту, політичні чи інші переконання, соціальний статус, вік, стан здоров’я чи генетичну спадщину, інвалідність, гендерну ідентичність та самовираження, сексуальну орієнтацію, стать або сімейний стан.

Ці ознаки називаються ознаками дискримінації та регулюються Законом про боротьбу з дискримінацією.

Кого повідомляти про дискримінацію? Це залежить від того, за якою ознакою сталася дискримінація, в результаті якої ви опинились у несприятливому становищі.

Ви можете надіслати скаргу омбудсмену, якщо дискримінація ґрунтується на більшості із вищезазначених ознак. Якщо мова йде про інвалідність, стать, гендерну ідентичність та самовираження, сексуальну орієнтацію або сімейний стан, ви можете надіслати скаргу до одного зі спеціалізованих омбудсменів (зазначеним нижче способом).

Ви можете подати скаргу:

  • поштою (Savska cesta 41/3, 10 000 Zagreb);
  • електронною поштою на адресу info@ombudsman.hr;
  • за допомогою форми, яка доступна в форматах PDF i Word;
  • особисто (за попереднім записом) в офісі в Загребі, Рієці, Осієку або Спліті – записатися на прийом можна надіславши листа на адресу електронної пошти info@ombudsman.hr або зателефонувавши за номерами: 01-4851-855 (Загреб), 051-563-786 (Рієка), 031-628-054 (Осієк) або 021-682-981 (Спліт).

Скарга повинна містити:

  • ім’я та прізвище заявника та / або особи, права якої були порушені;
  • адресу проживання або адресу для отримання відповіді;
  • обставини та факти, на яких ґрунтується скарга (зокрема відповідну документацію, якщо можливо);
  • інформацію про особу, яка вчинила дискримінацію;
  • інформацію про використані засоби правового захисту та дати їх використання;
  • підпис особи, що подає скаргу, або підписана згода особи, від імені якої подається скарга.

У разі дискримінації за ознакою інвалідності, ви можете надіслати свою скаргу омбудсмену із захисту прав осіб з інвалідністю, скориставшись інструкціями на цій сторінці.

Якщо мова йде про дискримінацію за ознакою статі, гендерної ідентичності та самовираження, сексуальної орієнтації або сімейного статусу, ви можете надіслати свою скаргу омбудсмену з питань гендерної рівності, скориставшись інструкцією на цій сторінці.

У будь-якому з цих випадків ви також можете:

Рекомендації омбудсмена щодо посилення захисту прав працівників (зі звіту омбудсмена за 2022 р.):

  • Управлінню із захисту прав людини та національних меншин інформувати іноземних працівників про їхні права в різних системах захисту прав на своєму вебсайті, а також за допомогою брошур, листівок тощо;
  • Державній інспекції посилити контроль за законністю умов працевлаштування та праці, а також умов праці громадян третіх країн.